стор. 5

*****

В кучугурах жовтого листя

Вітер кублиться мов пташеня

Ти сказала, що мабуть вже близько

Заметільна холодна зима

Що птахи вже усі відлетіли

І в зажурі стоїть тихий ліс

Що вже скроні мої посивіли

Від тернистих житт"євих доріг.

Що пора вже до берега ближче

Прибиватись- не ті мов літа

Та чи схоче літам підкоритись

Неспокійна, мрійлива душа

Чи зміняе на затишок хатній-

Загадковість стежок мандрівних,

Гіркуватий подих багаття

І тривожні натомленні сни...

В кучугурах жовтого листя

Вітер кублиться, мов пташеня...

Ні кохана, зима ще не близько,

Бо в душі все квітуе весна.

*****

Спливло рікою часу літо

Осінні в шипку стукають дощі

Жалкуючи, що мусять відлетіти

Заскиглили у небі журавлі.

З дерев зривае вітер жовкле листя

І перехожим кидае до ніг

Поглянь як вбралися в намисто

Красуні горобини вздовж доріг.

І те дарма , що сонце лише зрідка

Виглядае з полону сивих хмар

Мого кохання неповторна квітка

Тепло знаходить у твоїх очах.