стор. 6

*****

Я не жалкую, з часом все минае

Проходить день і чорним круком ніч

На землю свої крила опускае,

А вслід за нею ранок прилітае,

Як символ нескінченних протиріч.



А далі день і знову все спочатку,

І знову не уникнути проблем,

Нехай у когось є всьго в достатку,

А ми чіпляемо до латки латку

Та любим І страждаєм , тож живем!



*****

Нас не зломить, допоки ще жевріє

В серцях найменша іскорка надії

І віри в нас нікому не віднять,

Допоки ще серця любити вміють.

*****

Я пливу 

Човном надіїї

В синій світ,

Що зветься-

МРІЯ.

ВІРЮ

Човен мій 

Причалить

До материка

Удачі

І в квітучий сад 

ЛЮБОВІ

Приведе стежинка

Вдачі.